Основні факти про трагедію та загиблих в Оленівці

 

Внаслідок масового вбивства українських військовополонених у ніч на 29 липня 2022 року в колонії в Оленівці загинуло щонайменше 53 захисники, ще понад 130 зазнали поранень. Усі загиблі були бійцями Маріупольського гарнізону, зокрема полку «Азов», які перебували в офіційному статусі військовополонених.  Загинуло мінімум 53 військовополонених, 47 з них загинули відразу під час вибуху та пожежі, а ще кілька людей стекли кров'ю через затримку допомоги.  Усі загиблі були верифіковані Міжнародним комітетом Червоного Хреста після виходу з металургійного комбінату «Азовсталь». За кілька днів до теракту українських військових навмисно перевели до окремо підготовленого барака (так званого «промки»), куди незадовго до вибуху зігнали 198 бійців «Азову». 

Приблизно о 23:45 у приміщенні пролунав вибух, який, за даними українського розслідування та СБУ, був наслідком закладеної вибухівки або удару термобаричною зброєю, а не обстрілу з HIMARS, як стверджувала Росія. 

Керівництво колонії кілька годин не допускало медиків та карети швидкої допомоги до поранених, дозволивши евакуацію лише близько п'ятої.  Міжнародні організації зіткнулися з тотальним блокуванням з боку РФ, проте змогли офіційно спростувати російські фейки. 

 Організація Об'єднаних Націй (ООН): У серпні 2022 року Генсекретар ООН створив Спеціальну місію для розслідування. Росія категорично відмовила експертам у доступі до Оленівки та не надала гарантій безпеки, через що у січні 2023 року місію розпустили. Пізніше Управління ООН з прав людини на основі аналізу відео та свідчень офіційно заявило, що вибух не був спричинений ракетою HIMARS, спростувавши версію Кремля. 

 Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ): Попри Женевські конвенції та те, що саме МКЧХ верифікував захисників «Азовсталі» під час виходу в полон, окупанти не допустили представників організації до місця підриву та до поранених. 

Міжнародний кримінальний суд (МКС): Наразі окремої публічної справи виключно щодо Оленівки МКС ще не відкрив. Проте українські органи (СБУ та Генпрокуратура) передали міжнародним судам масивні балістичні й вибухотехнічні експертизи, які доводять використання росіянами термобаричної зброї (наприклад, реактивного вогнемета типу «Джміль») або підриву заздалегідь закладеного вибухового пристрою всередині барака. 

 Санкції Євросоюзу: Рада ЄС офіційно поклала відповідальність за вбивство бранців на керівництво колонії та запровадила проти причетних осіб персональні санкції. 

                                    Доля та імена воїнів, які вижили у бараку:

Незламні навіть у полоні: 28 липня – День вшанування пам'яті захисників і захисниць України, добровольців та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули у полоні

 

28 липня в Україні вшановують пам’ять захисників і захисниць, добровольців та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Цей день є символом скорботи, пам’яті та справедливості. Він нагадує про трагічні сторінки сучасної історії України, про мужність людей, які до останнього залишалися вірними своїй державі, та про злочини, які не мають строку давності.

Дату 28 липня обрано невипадково. Саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року в колишній виправній колонії №120 в окупованій Оленівці (Донецька область) стався один із найжорстокіших злочинів російсько-української війни. Унаслідок вибуху в бараці, де утримували українських військовополонених, загинули щонайменше 53 українські захисники, ще понад 130 отримали поранення.

Серед загиблих були військовослужбовці, які обороняли Маріуполь та металургійний комбінат «Азовсталь». Більшість із них були бійцями окремого загону спеціального призначення «Азов», а також військовослужбовцями інших підрозділів, які виконували наказ і після виходу з «Азовсталі» перебували в полоні під гарантіями міжнародного гуманітарного права.

Кожне життя – безцінне. Кожна історія полону – це історія мужності, стійкості та незламності людського духу. Попри нелюдські випробування, українці зберігали честь, гідність і любов до Батьківщини. Їхній подвиг назавжди залишиться в пам’яті нашого народу.

День українського миротворця – служіння заради миру

 

15 липня в Україні відзначають День українського миротворця – день вшанування військовослужбовців, які брали та беруть участь у міжнародних миротворчих операціях, виконуючи благородну місію зі збереження миру, захисту людського життя та підтримки міжнародної безпеки.

Українські миротворці неодноразово демонстрували високий професіоналізм, мужність і відданість військовому обов’язку. Від початку участі України в міжнародних миротворчих місіях тисячі військовослужбовців представляли нашу державу в різних куточках світу, допомагаючи запобігати конфліктам, захищати цивільне населення, забезпечувати гуманітарну підтримку та сприяти відновленню миру.

Бути миротворцем – означає не лише носити військову форму. Це готовність діяти відповідально, поважати людську гідність, допомагати тим, хто потребує захисту, та відстоювати найвищі цінності – мир, свободу й безпеку.

Сьогодні, коли Україна змушена боронити свою незалежність і територіальну цілісність, професіоналізм та досвід українських військових набули особливого значення. Багато колишніх миротворців стали на захист рідної землі, демонструючи мужність, стійкість і відданість українському народові.

Видатний український педагог Василь Сухомлинський писав:

«Найвища цінність суспільства – людина, її життя, честь і гідність».

Саме ці слова найкраще відображають сутність миротворчої місії – захищати життя, підтримувати мир і допомагати людям.

Для молодого покоління День українського миротворця є нагадуванням про важливість відповідальності, взаємоповаги, толерантності та готовності працювати задля миру у своїй громаді, країні та світі. Кожен із нас може бути миротворцем у повсякденному житті – поважаючи інших, допомагаючи тим, хто потребує підтримки, вирішуючи суперечки мирним шляхом і творячи атмосферу доброзичливості.

                          10 цікавих фактів про українських миротворців:

День Української Державності – історія, що живе в кожному з нас!

 

15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке символізує тисячолітню історію нашої держави, єдність українського народу та незламне прагнення до свободи. Цей день нагадує, що українська державність бере свій початок із часів Київської Русі – України, а наша незалежність є результатом багатовікової боротьби багатьох поколінь.

Українська держава формувалася завдяки силі духу, мудрості, культурі та любові до рідної землі. Вона пережила чимало випробувань, але завжди відроджувалася, бо її основою були люди, які вірили в Україну та працювали заради її майбутнього.

Видатний український поет Тарас Шевченко писав: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Акція "Голоси дітей"

  4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Щодня росія вчиняє проти населення України, зокрема і дітей, воєнні злочини, які у майбутньому будуть розслідуватися як злочини проти людяності. Щодня країна-агресор несе у сім’ї українців руйнування, горе і страждання.

За ініціативи Першої леді Олени Зеленської 4 червня проходить щорічна акція «Голоси дітей», присвячена пам’яті маленьких українців, чиє життя забрала війна.

На знак вшанування пам’яті загиблих дітей,  учні 5, 6  класів пов'язали на дерево голубків та  дзвіночки, які своїм передзвоном нагадують чисті та світлі душі дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Не забудемо! Не пробачимо!

Навчаємось безпеці разом із патрульною поліцією

 28 травня в Барабойську гімназію вже вкотре завітали представники відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції — старший інспектор, капітан поліції Юлія Дмитрівна Міссюк та старший інспектор з особливих доручень, капітан поліції Катерина Шевченко.

Для учнів початкових класів було проведено змістовне та цікаве практичне заняття з правил дорожнього руху. У доступній ігровій формі діти повторили основні правила безпечної поведінки на дорозі, пригадали значення дорожніх знаків, правила переходу проїжджої частини та поведінки пішоходів.

Під час заняття школярі активно брали участь у вікторинах, відповідали на запитання та виконували практичні завдання, що допомогло закріпити важливі знання з безпеки дорожнього руху. Діти отримали незабутні емоції від того, що змогли посидіти в патрульному автомобілі, ввімкнути проблискові маяки та погорити в "поліцейський" гучномовець. 

 Щиро дякуємо представникам патрульної поліції за цікаву зустріч, корисну інформацію та турботу про безпеку наших дітей!

Пам'яті мільйонів... (до Дня пам'яті жертв політичних репресій та Дня депортації кримских татар)

 Сьогодні в 6 класі відбувся історичний урок, присвячений Дню пам’яті жертв політичних репресій та Дню  депортації кримських татар.

Під час заходу учні ознайомилися з трагічними сторінками історії України, дізналися про масові політичні переслідування, репресії та примусову депортацію кримськотатарського народу у 1944 році. Школярі переглянули тематичні інформаційні матеріали, які допомогли краще зрозуміти події минулого та усвідомити ціну людської свободи й гідності.

Особливу увагу було приділено пам’яті невинно убієнних людей, які стали жертвами тоталітарного режиму. Учні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Такі уроки є важливими для формування історичної пам’яті, патріотизму та поваги до прав людини. Пам’ятаючи трагічні події минулого, ми вчимося цінувати мир, свободу та людське життя.