Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за Україну...

29 серпня - День пам’яті захисників України, які загинули, захищаючи нашу державу.

Сьогодні ми згадуємо наших земляків - тих, хто народився, виріс або жив в селі Барабой, хто був частиною нашої громади. На цих світлинах - їхні обличчя, імена, дати народження та смерті. За кожним із них - ціле життя. Дитинство, батьки, друзі, кохані люди, мрії, плани, улюблені місця. І родини, для яких слово «втрата» назавжди стало частиною життя.

Вони загинули, захищаючи Україну, нас із вами, наші домівки та право жити на своїй землі.

Наш обов’язок - не дозволити, щоб їхні імена залишилися лише в документах чи списках. Пам’ятати їх, говорити про них, розповідати про них дітям. Бо пам’ять - це те, що залишається з нами після людини. І поки ми пам’ятаємо - вони залишаються частиною нашої громади.

Висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким кожного загиблого Захисника. Немає слів, здатних втамувати цей біль. Але є наша вдячність, наша пам’ять і наша шана.

Вічна пам’ять і слава Захисникам України.

Світла пам’ять нашим землякам.

Назавжди у наших серцях!!!

Кушко Юрій Миколайович

(19.01.1976 - 05.10.2022)

Кушко Андрій Леонідович

(17.07.1990 - 27.05.2022)

Панашенко Олександр Володимирович

(09.04.1984 - 12.10.2022)

Бевз Олександр Володимирович

(27.12.1983 - 30.10.2022)

                                                 Браславський Максим Сергійович

                                                                 (04.09.1989 - 08.02.2023)

Фугару Анатолій Анатолійович

(29.05.1988 - 02.07.2024)

Геник Віталій Степанович

(21.04.1976 - 04.12.2024)

      

Серпенінов Ростислав Сергійович

(08.04.1992 - 20.11.2024)

Дмитришин Максим Петрович

(16.02.1997 - 30.04.2026)

Мельников Максим Михайлович

(02.06.1994 - 01.08.2026)

«Мій прапор — моя Україна»: патріотичний челендж до Дня Державного Прапора України

 

Мій прапор — моя гордість.

Мій прапор — моя сила.

Мій прапор — моя Україна!

До Дня Державного Прапора України учні Барабойської гімназії долучилися до патріотичного челенджу «Мій прапор — моя Україна».

Метою челенджу було не лише пригадати значення одного з головних державних символів України, а й дати дітям можливість творчо висловити свою любов до Батьківщини.

Учасникам запропонували створити український прапор у незвичайній техніці або викласти його з будь-яких підручних матеріалів. Дитяча фантазія не знала меж!

Для своїх творчих робіт учні використовували різноманітні матеріали та предмети, перетворюючи звичайні речі на символ України. Хтось малював, хтось створював аплікації, а хтось шукав оригінальний спосіб викласти синьо-жовтий прапор: цукерками, фруктами, квітами, тощо…

Кожна робота виявилася особливою, адже за кожною з них — дитяче бачення України, творчість, щирі емоції та любов до рідної землі.

      -        Синій — колір мирного українського неба, простору та свободи.

-        Жовтий — колір сонця, золотого пшеничного поля, тепла та добробуту.

Сьогодні український прапор для кожного з нас — це набагато більше, ніж поєднання двох кольорів. Це символ нашої державності, єдності, незламності та віри в майбутнє України.

Дякуємо нашим учням за креативність, щирість і любов до України!

Нехай синьо-жовті кольори завжди нагадують нам про нашу силу, нашу єдність і нашу Україну!

Воробйова Анна, 7 - Б клас

Ставратій Анна, 2 клас

Томіловська Мілана, 6 - Б клас

Банку Єлизавета, 7 - Б клас

  Анчиполевський Даніїл, 4 клас

Небога Микита (7  - Б клас)

Леоненко Єгор, 2 клас

                                                          Розгон Евеліна, 7 - Б клас

                                          

                                                             Чучкіна Мілана, 7 - Б клас

                                                        Розгон Ярослав, 3 клас

                                                       Новаковська Вероніка, 6 - А клас

                 

                                                                      Геник Анна, 6 - А клас

                                                                                                   

                                                           Пилипчук  Дар'я, 7 - Б клас

                                    

                                                  Геращенко Олександр, 7 - А клас

                          Чучкіна Поліна, 2 клас

                                                                                                                   
                                                 

                                                               Третьяк Мілана, 3 клас

День молоді в Україні

 

12 серпня у світі відзначається Міжнародний день молоді. Це офіційне свято було запроваджено у 1999 році Генеральною Асамблеєю ООН за підсумками Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді, що відбулася в Лісабоні у 1998 році. Відтоді щороку в цей день привертається увага до ролі молодого покоління у суспільстві, його потреб, ініціатив, а також проблем, з якими стикаються молоді люди в різних країнах. Особливий акцент робиться на сприянні участі молоді у політичному, економічному, культурному та громадському житті.

В Україні День молоді тривалий час відзначали в останній тиждень червня. Проте у 2021 році Президент України підписав указ про встановлення нової дати святкування — 12 серпня. Починаючи з 2022 року, День молоді в Україні офіційно об’єднано з Міжнародним днем молоді. Це рішення стало символічним кроком назустріч глобальній спільноті та водночас відображенням ціннісного вибору українського суспільства. Перехід на спільну дату дозволив підкреслити солідарність з молоддю інших країн, актуалізувати питання прав молодих людей та розширити контекст визнання їхнього внеску у розвиток держави.

 Однак саме з 2022 року, коли Україна зіткнулася з повномасштабною збройною агресією, молодь перестала сприйматися виключно як майбутнє держави — вона стала її активним і незамінним ресурсом у теперішньому. Молоді люди долучилися до оборони держави, стали частиною волонтерських і гуманітарних ініціатив, вони забезпечують сталість освітнього процесу, підтримують свої громади, займаються документуванням злочинів війни, допомагають внутрішньо переміщеним особам і беруть участь у медичному та психологічному супроводі постраждалих. Значна частина молодих українців поєднує волонтерство або службу з продовженням освітнього процесу попри ризики, перебої в енергопостачанні, повітряні тривоги та евакуації. Молодь демонструє адаптивність, самостійність, здатність до мобілізації ресурсів та готовність підтримувати інших.