Незламні навіть у полоні: 28 липня – День вшанування пам'яті захисників і захисниць України, добровольців та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули у полоні

 

28 липня в Україні вшановують пам’ять захисників і захисниць, добровольців та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Цей день є символом скорботи, пам’яті та справедливості. Він нагадує про трагічні сторінки сучасної історії України, про мужність людей, які до останнього залишалися вірними своїй державі, та про злочини, які не мають строку давності.

Дату 28 липня обрано невипадково. Саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року в колишній виправній колонії №120 в окупованій Оленівці (Донецька область) стався один із найжорстокіших злочинів російсько-української війни. Унаслідок вибуху в бараці, де утримували українських військовополонених, загинули щонайменше 53 українські захисники, ще понад 130 отримали поранення.

Серед загиблих були військовослужбовці, які обороняли Маріуполь та металургійний комбінат «Азовсталь». Більшість із них були бійцями окремого загону спеціального призначення «Азов», а також військовослужбовцями інших підрозділів, які виконували наказ і після виходу з «Азовсталі» перебували в полоні під гарантіями міжнародного гуманітарного права.

Кожне життя – безцінне. Кожна історія полону – це історія мужності, стійкості та незламності людського духу. Попри нелюдські випробування, українці зберігали честь, гідність і любов до Батьківщини. Їхній подвиг назавжди залишиться в пам’яті нашого народу.

Великий український поет Тарас Шевченко писав:

«Борітеся – поборете, вам Бог помагає!»

Ці слова й сьогодні надихають українців бути сильними, берегти свободу та пам’ятати тих, хто віддав за неї найдорожче.

День пам'яті присвячений не лише жертвам трагедії в Оленівці. Цього дня Україна вшановує всіх українських військовополонених, добровольців і цивільних громадян, які були закатовані, страчені або загинули в російському полоні від початку збройної агресії проти України. Пам’ять про полеглих і закатованих – це не лише данина поваги. Це наш моральний обов’язок перед тими, хто не повернувся додому. Це також нагадування всьому світові про необхідність захисту прав людини, дотримання норм міжнародного гуманітарного права та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.

Для молодого покоління ця пам’ятна дата є уроком мужності, людяності та відповідальності. Вона вчить цінувати мир, поважати людську гідність, підтримувати тих, хто захищає Україну, і пам’ятати, що свобода ніколи не дається легко.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх захисників і захисниць України, добровольців та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.

Вічна пам’ять Героям. Вічна шана незламним. Нехай пам’ять про їхню мужність і жертовність живе в наших серцях та надихає кожного берегти Україну, її свободу та незалежність.