Пам'ять жива...
Напередодні Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбулася зустріч учнів 9 класу з почесним гостем нашої гімназії, шанованою людиною в селі - Окуневичем Віктором Миколайовичем, який поділився з учнями своїми спогадами про ті страшні часи.
Затамувавши подих, діти слухали його розповідь...
Коли почалась війна, йому виповнилося 4 роки. Старші брати – Олексій та Микола - зразу ж пішли на фронт (Микола загинув в 1943 році). А Віктор Миколайович, сидячи на підвіконні, спостерігав, як у їхнє село Данилова Балка Кіровоградської області на мотоциклах, з автоматами на грудях заїжджали фашисти. Той жах запам’ятався на все життя. А потім проганяли селом полонених. Жінки намагалися тикнути їм бодай якусь їжу.
Пам’ятає, як плакав голодний на печі, і як отримав плиточку шоколаду від «фріца».
Щойно окупантів вибили, почалася відбудова. Діти у 6-7 років уже були повноцінною «робочою силою». Віктор Миколайович керував конем, який тягнув солому на скирду. Вимоги були, як до дорослого. Пережив розповідач і голодування 1947 року.
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації.
Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає.
Ця пам’ять робить нас сильнішими.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.